Кравченко Валько

ХТО ЗДІЙСНИВ ПЕРШУ РОСІЙСЬКУ НАВКОЛОСВІТНЮ ЕКСПЕДИЦІЮ?

АБЕТКА ДЛЯ "СТАРШОГО БРАТА"

ХТО ЗДІЙСНИВ ПЕРШУ РОСІЙСЬКУ

НАВКОЛОСВІТНЮ ЕКСПЕДИЦІЮ?

 

У книзі Д. Лебедєва і В. Єсакова "Русские географические открытия и исследования с древнейших времен до 1917 г.", виданій у Москві 1971 р., написано: "Русская география по праву гордится исследованиями И.Ф. Крузенштерна, Ф.Ф. Беллинсгаузена, Ф. П. Литке, К. М. Бера, А. Ф. Миддендорфа и многих других"(стор. 472). Ці явно неросійські прізвища одразу викликають сумнів. Якщо ж ми зацікавимось походженням і національною приналежністю цих "и многих других" дослідників, то впевнимось, що права Росії на них досить сумнівні. Розглянемо це питання на одному прикладі - першої російської навколосвітньої експедиції, яка почалася 7 серпня 1803 року.

Ініціатором цієї експедиції був прибалтійський німець Адам Крузенштерн(1770-1846), котрий народився у місцевості Хагуді поблизу Таллінна. Росія, як відомо, на той час захопила Прибалтику, і німець Адам був названий Іваном Федоровичем. (Томас Манн казав: "Не поїду до Росії - там мене будуть величати Фомою Івановичем").

В молоді роки брав участь в морських боях зі шведами, потім був відряджений для служби волонтером в англійському флоті і брав участь в боях з французами, 1799 року повернувся до Росії.

Для навколосвітнього плавання Крузенштерн запросив до своєї залоги офіцерами своїх співвітчизників, німців. Передусім це були Беллінсгаузен і Коцебу, котрі пізніше самі здійснили навколосвітні плавання.

Беллінсгаузен(1779-1852), народжений на естонському острові Сааремаа, в Росії отримав ім’я Фадей Фадейович, і з середини його прізвища вилучили літеру "г". Він також був з прибалтійських баронів і належав до тих небагатьох ліфляндських дворян, хто вивчив російську мову. У 1826-1827 р.р. він командував російською ескадрою в Середземному морі, у 1828-1829 р.р. брав участь у російсько-турецькій війні на Чорному морі, став повним адміралом. З 1839 р. до кінця своїх днів він був головним командиром Кронштадтської військово-морської бази.

Лейтенант Отто Коцебу (1787-1846) народився в Таллінні і дослужився до капітана першого рангу. У Росії його звали Отто Євстафійовичем.

До своєї залоги Крузенштерн включив також астронома і океано-лога І.К. Горнера, природознавців В. Г. Тілезіуса фон Тіленау та Г. І. Лангсдорфа, В. М. Берха, котрий згодом був призначений головним істориком російського флоту. Георг Хайнріх фон Лангсдорф походив з Німеччини, був доктором медицини, натуралістом-ботаніком. Свої твори він писав німецькою мовою і видавав у Німеччині.

Були в складі експедиції й росіяни, але вони не відіграли помітної ролі в ній.

Всі ці дослідники у вказаній книжці названі російськими, "отечественными" вченими. "Російський натураліст Тілезіус фон Тіленау" - це бринить так красномовно і "переконливо", як і "російський філолог Бодуен де Куртене".

Для здійснення навколосвітнього плавання в Англії були закуплені два кораблі, які назвали "Надежда" і "Нева". Командувати першим було призначено Крузенштерна, другим -  за його рекомендацією, його приятеля і однокашника Юрка Лисянського, українського мореплавця.

Юрій Федорович Лисянський (1773-1837) народився в Ніжині в українській шляхетській сім’ї. 1783 р. вступив до Морського шляхетного корпусу. У 1786-1790 р.р. гардемарином плавав на Балтійському морі і брав участь у морських боях зі шведами. Потім був відряджений до Англії разом з Крузенштерном. Після повернення командував фрегатом на Балтійському морі.

Перша російська навколосвітня експедиція тривала три роки (повернулися до Кронштадту влітку 1806 року). Старшим був Крузенштерн. Крім наукових досліджень, метою її було встановлення дипломатичних стосунків з Японією. Але ця мета не була досягнута. Японці не прийняли російське посольство і навіть відмовились від подарунків російського уряду японському імператору. Однак Крузенштерн зробив опис узбережжя японських островів, у тому числі Сахаліна, відкрив для себе кілька з Курильських островів.

Повернувшись до Росії, Крузенштерн і Лисянський почали готувати до видання свої записи, зроблені впродовж трьохрічного плавання. Крузенштерну в 1809-1912 р.р. вдалося опублікувати свою книжку за державний кошт, при цьому він включив до неї також деякі праці І.К.Гернера і В.Г. Тілезіуса фон Тіленау. Лисянському ж, котрий закінчив підготовку своїх записів майже одно-часно з Крузенштерном, адміральські урядовці двічі відмовляли у виданні його книги буцімто "по множеству погрешностей против российского языка и слога". Лисянський вийшов у відставку і зайнявся виданням свого твору самотужки. 1812 р. він випустив його в світ, витративши на це 18500 руб. Для відставного капітана першого рангу, котрий не мав маєтків, це була величезна сума.

Крузенштерн продовжив служити. 1814 р. він був призначений інспектором класів морського корпусу, а 1827 р. - його директором. 1842 р. він вийшов у відставку в чині повного адмірала і повернувся на Батьківщину, поселився біля Таллінна, де за чотири роки помер. Ображений Лисянський вирішив на державну службу не повертатись.