Кащенко Адріан

Урок за оповіданням А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»

Л. Фурсова,

вчитель української мови і літератури

та зарубіжної літератури

Дніпропетровська обл.

Тема: А. Кащенко. «Над Кодацьким порогом». Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими. Зруйнування Кодацької фортеці.

Поглиблення понять компоненти художнього твору та композиція художнього твору.

Мета:

• вчити учнів аналізувати прозовий твір, визначити його компоненти; співвідносити літературний твір з історичними подіями та відомостями про рідний край; знати, які історичні події покладені в основу оповідання; вивчити й усвідомити, що таке компоненти та композиція художнього твору;

• розвивати вміння логічно мислити, висловлювати свої думки з приводу прочитаного;

• виховувати патріотизм, повагу до героїчного минулого свого народу.

Обладнання: тексти оповідання, портрет А. Кащенка, історичні атласи, зображення Кодацького порогу, козацької чайки, зброї козаків, завдання для групової роботи, валюта (козацькі печатки), інтерактивні картки.

Форми роботи: розгадування кросворда, бесіда, повідомлення учнів, «чиста дошка», літературні шахи, «мікрофон».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Словник:

Байдаки — великий човен, яким плавали по річках і морю.

Галера — старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Жовнір — солдат польської армії.

Тороки — ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок; те саме торочки — вишивка або смужка тканини, хутра по краях одягу для оздоблення; те, що смугою оточує що-не-будь.

Чайка — легкий козацький човен.

Шанці — окопи.

Епіграф:

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

В. Симоненко

Проблемне питання: чи потрібно нам вивчати літературні твори на історичну тематику?

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. В історії нашого українського народу було чимало трагічних, сумних і багато героїчних, звитяжних сторінок. Особливо цікавою є така сторінка нашої історії, як славне запорозьке козацтво. Віра і воля — ось що було основою козацького товариства. Про славних козаків написані історичні розвідки; реліквії, що нагадують про устрій запорожців, їхню боротьбу, братство, прикрашають вітчизняні історичні музеї.

II. Актуалізація опорних знань.

Хто з українських істориків, наших земляків, займався дослідженням історії козацтва? (Дмитро Яворницький, директор історичного музею в Катеринославі.)

З яким твором ми ознайомилися на минулому уроці?

(«Над Кодацьким порогом» А. Кащенка.)

Чому твори А. Кащенка були заборонені за часів тоталітарного режиму?

(Прихильники тоталітарного режиму були проти того, щоб українці знали правду про історію козацтва, його славні подвиги, тому що такі знання пробуджували національну самосвідомість.)

Яка історична подія покладена в основу оповідання «Над Кодацьким порогом»?

(Військо під проводом Івана Сулими зруйнувало «незбориму» фортецю Кодак, метою якої було не пускати людей з України на Січ і не дозволяти козакам вільно пересуватися Україною, щоб вони не могли іншим сказати про те, що існує козацька вольниця.)

Чим вас вразив прочитаний твір?

IІІ. Перевірка домашнього завдання Повідомлення про Івана Сулиму

(Індивідуальне завдання)

Запорозька Січ з другої половини XVI століття стала відігравати значну роль у відсічі агресії кримського хана. Удари, яких завдавали запорожці загарбникам, щоб помститися за їхні розграбування на Київщині, Поділлі, Волині, ставали дедалі відчутнішими, що й змусило правителів орди самим шукати шляхи для ефективної боротьби із запорозьким лицарством.

Один з них — побудувати вище дніпровських порогів укріплений замок, який загородив би дорогу на Січ і таким чином поставив її у складні економічні умови.

Спорудження фортеці доручили французькому інженеру Гійому Левасеру де Боплану, який вибрав місце для будівництва біля першого порогу (Кодацького), де Дніпро, приймаючи в себе води Самари, круто повертає па південь. Боплан із своїм завданням впорався досить швидко, і вже в середині літа 1635 р. замок був зведено. Навколо нього були вириті глибокі, як провалля, рови, за ними височіли земляні вали, а по них тягнулася дубова засіка з бійницями для гармат та рушниць. Брама в Кодаку була тільки одна і дуже міцна, кована залізом, обабіч неї — дві башти, складені з дубових кряжів. Із сходу й півдня — кручі Дніпра, з півночі — глибокий байрак, із заходу — рівний степ, де можна було бачити всіх, хто наближався. Саме з цього боку були найглибші рови й найвищі вали і стояло найбільше гармат. Арсенал цього замку був розрахований на тривалу оборону.

Відразу ж після закінчення будівництва Кодака його зайняла залога з двохсот жовнірів під командуванням французького офіцера Моріона, який ревно виконував доручення польської шляхти.

Звичайно, такого утиску з боку шляхти козаки терпіти довго не могли, і вже буквально через місяць Кодацький замок був ними вщент зруйнований. Про цю подію безпосередній його будівник Боплан розповідає так: «вождь бунтівників-козаків Соліман, повертаючись з моря, побачив, що цей замок не дає йому повернутися додому, здобув його... і здобувши та зруйнувавши цю фортецю, повернувся із своїми козаками на Запоріжжя».

Хто ж він був, вождь бунтівників-козаків, який повів своїх побратимів на штурм Кодака? Боплан називає «Соліманом» відомого в історії ватажка запорожців Івана Михайловича Сулиму, того, якого народ величав у відомій пісні, створеній у 1633 p.:

Oт і вийшли запоріжці, хоч тисяча й двісті,

Де багацько да за ними зведеться користі.

Попереду — пан Сулима, отаман Кошовий.

Чого ж жаху завдавати, як він чорнобровий.

Відомий український історик О. Лазаревський вважав, що походив він із старовинного роду Сулимів, коріння якого сягало мало не XIII століття. Народився Іван Сулима в селі Рогощі Любецького староства (на сучасній Чернігівщині) у сім'ї шляхтича. А вперше його ім'я зустрічаємо в історичних документах за 1615 рік, коли він служив урядником у переяславських местностях польського гетьмана Станіслава Жолкевського. У той час С. Жолкевський і подарував йому села Сулимівку і Лебедин (неподалік Переяслава) «в заслугах, у вечность абы собе там овсеми сколко мог и хотел осадыв людей, к своєму подданству».

План тексту (записати правильно пункти плану)

1. Втеча Сулими з неволі.

2. Будівництво Кодацької фортеці.

3. Обіцянка Сулими зруйнувати Кодак.

4. Заклик до походу на Азов.

5. Проблеми під час походу і шляхи їх розв'язання.

6. Взяття Азова.

7. Підготовка до виступу проти Кодака.

8. Зруйнування Кодацької фортеці.

9. Зрада реєстрових козаків.

10. Смерть Сулими.

ІV. Вивчення нового матеріалу Бесіда

Прочитайте опис зовнішності Івана Сулими. Які риси героя відображені в його портреті?

(Велич, гідність, досвідченість, завзяття, авторитет серед товаришів.)

Яку обіцянку дав він Бурлієві, коли дізнався про будівництво Кодацької фортеці?

(«Нехай вражі ляхи будують, поки їхня сила, а тільки не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю».)

Чому Кодак став образою для козаків?

(Утискав їхню волю і права.)

Робота в групах

1 група

Доведіть, що Іван Сулима — мудрий військовий стратег. Проаналізуйте взяття Азова та зруйнування Кодака.

2 група

Складіть карту походу Івана Сулими на Азов і Кодак. Доведіть, що А. Кащенко дотримується історичної правди.

3 група

Опрацювати теоретичний матеріал (компоненти художнього твору, композиція художнього твору). До-вести основні його положення до однокласників.

(Виступи учнів — членів груп).

V. Застосування вивченого

Літературні шахи

1

2

3

А

Б

В


А1 Яким псевдонімом підписав А.Кащенко своє перше друковане оповідання «Жар-птиця, або 3 паном не братайся, в прийми не бери і жінці правди не кажи».

(А. Торішній.)

А2 Хутір, на якому народився письменник?

(Веселий.)

A3 Чому Сулима потрапив до рук поляків?

(Його зрадили реєстрові козаки.)

Б1 Як поводився герой перед смертю? Кого з героїв вивчених творів він вам нагадав?

(« Та зласкавилася доля до славного лицаря в останній час і не дала йому вмерти з одчаєм у серці: вона послала йому надію, що розбрат між українцями минеться і між ними запанує єднання. З такою надією він гордо підвів своє чоло і сказав до натовпу панів:

— Прощайте, панове, та сподівайтесь лиха, бо моя кров вам дурно не минеться!»)

Б2 Хто сказав слова, які стали епіграфом нашого уроку?

(Б. Хмельницький)

Б3 З якою метою І. Сулима пішов на Азов?

(Здобути гроші для походу на Кодак і визволити невільників.)

В1 Хто будував фортецю? (Інженер Боплан.)

В2 Коронний гетьман (Конецпольський.)

В3 Як пов'язане оповідання з нашим краєм?

(У ньому згадується річка Самара. На тому місці, де зараз знаходиться район Дніпропетровська Нові Кайдаки, у 17 столітті і була Кодацька фортеця.)

(Показ фотографії минулих часів Кодака).

Інтерактивні нотатки

Прізвище, ім'я

Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від О до 2 балів.

1. Ви брали активну участь у роботі на уроці

2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахував клас

3. Ви надавали підтримку однокласникам або заохочували їх до роботи

4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим

5. Ви вдало узагальнювали думки інших, просували роботу вперед

6. Ви давали повні відповіді на поставлені запитання

7. Додайте « валюту» (І бал)

Всього балів:

VI. Підбиття підсумків уроку

«Мікрофон»

— Чиста дошка? (Чи виконали завдання, означені на початку уроку.)

Чим зацікавило тебе оповідання?

— Яке твоє ставлення до козацької старшини?

— Чи виправдовуєш ти зраду?

— Чи знав ти раніше про Івана Сулиму?

— Де і як ти зможеш застосувати інформацію, отриману на сьогоднішньому уроці?

— Чи потрібно нам вивчати літературні твори на історичну тематику?

VII. Домашнє завдання

1 група. Написати твір-роздум «Зрада — найтяжчий людський гріх».

2група. Скласти кросворди, ребуси, крутиголовки за вивченим твором. і

Для всіх. Прочитати уривок з повісті «Зруйноване гніздо», вміщений у підручнику.

Література

1. Власов В. С Історія України. Навчальне видання. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Генеза. — 2000. — 255 с

2. Кащенко А. Ф. Зруйноване гніздо: Іст. повісті та оповідання. — К.: Дніпро. — 1991. — 647 с

3. Недосєкіна Т. В. Оповідання з історії рідного краю. Дніпропетровщина. Навчальний посібник для учнів 5-х класів загальноосвітніх шкіл Дніпропетровської області. Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига». — 2000. — 126 с

4. Сухенко В. Г. Конспект уроку на тему: «А. Кащенко. «Над Кодацьким порогом» // Вивчаємо українську мову та літературу. — №1. — 2004.

5. Цимбалюк В. Українська література: Підруч. для 7 кл. пробний. — К.: Освіта. — 1995,— 543 с.